Інтерв'ю з Маєю Собчак

Інтерв'ю з Маєю Собчак, авторкою книжок та блогу "Qmam Kasze"

Ранкове матча лате для Маї стало невід'ємним щоденним ритуалом. Кожен день вона починає з його рослинної версії. Найбільше вона цінує очищувальну, енергетичну та живильну для душі дію японської матчі. Про свою кухню та цілісний підхід до всіх справ вона розповідає Маріанні Мединській.

Ви ведете активний та інтенсивний спосіб життя — надаєте дієтологічні консультації, видали три книги, організовуєте майстер-класи та лекції, ведете блог, який нещодавно оновили. Водночас ви прихильниця slow life. Як вам вдається жити без стресу і водночас вирішувати стільки справ? Чи є у вас якісь техніки, які допомагають це поєднати?

У мене немає чарівних секретів, але є кілька щоденних звичок, які допомагають мені зосередитися на собі. Щоранку я займаюся йогою — це дозволяє заспокоїтися і добре почати день. Я знаходжу простір, заспокоюю дихання та думки. Ще я чищу тіло сухою щіткою, щоб стимулювати кровообіг і приємно розбудити шкіру. Потім — чашка окропу та спільне матча лате, яке зазвичай п'є вся сім'я в ліжку. Лише потім ми занурюємося у вир обов'язків — а їх вистачає кожному, особливо коли робиш багато справ одночасно. Не буду прикидатися, що мене оминають нерви й це постійно прискорене життя. Я намагаюся гальмувати, наскільки можу, і не дозволяти себе втягнути в цей кругообіг, але виходить по-різному. Наприкінці дня ми намагаємося вийти на довшу прогулянку, теж разом, щоб побути одне з одним і подихати свіжим повітрям на природі. З неї я черпаю справжню силу та спокій. Вона показує мені, що насправді важливо.

Природа, а отже, і природне лікування, в якому ви спеціалізуєтеся. Як почалася ваша зацікавленість китайською медициною та Аюрведою?

Я просто завжди відчувала, що ми є цілісністю, а не розрізненими фрагментами. Я почала поглиблювати цю думку і відкрила для себе китайську медицину, яка є її стовпом. Про все це також говорить Аюрведа — перша медицина, записана в індуїстських Ведах. Я обожнюю мову, якою вона описує явища і закони природи, підхід до світу і саме цю широку перспективу. Вона дозволяє дотримуватися відповідної дистанції. Так, дистанція — ключова: її потрібно знайти і стежити, щоб вона не вислизнула з рук.

Чи не зустрічаєте ви труднощів, застосовуючи цей підхід у польських реаліях?

Це не складно, бо більшість цих практик відбувається в голові. Достатньо добре дивитися, бути відкритим і зацікавленим іншою людиною… і обов'язково залишатися реалістом.

Вас тягне до східних методів лікування. Коли ви вперше спробували матчу?

В домі мого друга, в якого дружина японка. Я також пила її в Азії — це мій улюблений напрямок, тож неможливо було там її не зустріти. Я їла зелені азіатські солодощі та булочки на пару. Матча мені дуже сподобалася.

Як п'ють матчу у вашому домі? Чи ваша родина ставиться до неї так само, як і ви?

Так, ми всі її любимо і п'ємо разом вранці. Ми використовуємо горіхове, насіннєве або вівсяне молоко — для нас це найбільш збалансований за смаком напій. Навіть Радоха, наш волохатий чотириногий друг, безмежно її полюбила. Ми наливаємо собі чашу, а вона скиглить, щоб про неї не забули. Іноді я використовую матчу в рецептах. Наприклад, нещодавно робила зелену глазур для своїх безвідходних пончиків. Додаю її до смузі, граноли та домашнього пудингу. Обвалюю в ній солодкі енергетичні кульки та додаю до домашніх батончиків із сухофруктів і горіхів.

Ви помічаєте, як певні смаки впливають на самопочуття, і навпаки — адаптуєте їх до обставин і настроїв. Як чаша матчі діє на вас? Які з її властивостей ви цінуєте найбільше?

З одного боку, це поживна цінність матчі, її розслаблювальна й енергетична дія, очищення. З іншого — церемоніальність, елемент медитації, ритуал, пов'язаний з усвідомленістю. Мені подобається все це! Найбільше ціную те, що матча дає приємну енергію, яка не виснажує наш внутрішній акумулятор, а заряджає його. У своєму організмі я також помічаю, що вона покращує травлення та зволожує — особливо у версії з молоком, що для мого типу конституції особливо корисно.

Чи є у вас улюблений рецепт, яким ви б переконали інших спробувати матчу?

Для мене це матча лате, хоча знаю, що вона, можливо, не одразу всіх переконає. Нічого силоміць — до смаків дозрівають.

Де ви знаходите золоту середину між локальністю та використанням благ з усього світу?

Я купую те, що лежить на прилавках, додаю спеції з усього світу або звичайну сіль, перець і різні трави, без яких не уявляю кухні. Можна сказати, що зелений елемент у моєму раціоні необхідний. По-перше, він очищає і насичує кров киснем, по-друге, підтримує травний вогонь, приносячи неперевершене задоволення кишківнику. А по-третє — тому що зелене просто дуже смачне.

Яка ваша щоденна кухня?

Щодня я їм досить просто, але мені подобається креативна кухня — така собі суміш, у якій поєднуються різні продукти. Я дуже відкрита до кулінарії, хоча не їм м'яса чи риби. Завжди шукаю рішення, не зосереджуюся на нестачі, а на виході із ситуації. Цей підхід чудово працює й в інших аспектах життя.

Найважливішою метою вашої кухні є здорове тіло чи дух? Знаю, що вони йдуть пліч-о-пліч, але чи легше почати з чогось одного, щоб запустити низку змін в організмі?

У холістичних медицинах кажуть, що більшість наших недуг — це хвороби духу, а тіло є лише їхнім проявом. Але сигнали від тіла ми помічаємо охочіше. Зверніть увагу: лише тоді, коли нам щось болить — дійсно, фізично — ми реагуємо, щоб позбутися цього дискомфорту. Наскільки простіше й швидше було б, якби ми вміли прислухатися до себе і реагувати на найменші симптоми. Дух впливає на тіло, а тіло на дух — постійно, навіть у глибокій фазі сну. Їхнє здоров'я взаємозалежне й однаково важливе.

Тобто жодне не могло б функціонувати без іншого?

Ми є цілісністю, прекрасною та неповторною. Тіло — дім для душі, без нього нас не буде. Є такий момент, коли ці два аспекти розділяються: коли шен, тобто дух, мандрує до неба, а тіло — до землі. Це означає, не більше й не менше, кінець нашого земного шляху. У будь-якому іншому випадку вони нерозлучні.

Як готувати, щоб однаково піклуватися про них?

У готуванні та їжі йдеться про насичення енергією певного продукту. Про годування тіла поживними речовинами, а духу — любов'ю. Величезне значення має якість продукту, але не менш важливі й такі аспекти, як термічна обробка, час доби і навіть намір, з яким готують та їдять. Ключове — максимально індивідуальний підхід до поєднання продуктів. Не для всіх одне й те саме буде корисним чи поживним! Зрештою, ми суттєво відрізняємося один від одного — за віком, за психофізичним станом, тому для кожного бажаними будуть інші елементи. Я готую дуже інтуїтивно: прислухаюся до свого тіла, перевіряю — після одних продуктів відчуваю приплив гарної енергії, а після інших — здебільшого втому й не надто приємні думки. Те, що я їм, проникає в мене, створює мене і будує — або, навпаки, засмічує мене і притискає коліном до землі. Варто про це подумати і не давати себе втягнути в маніпуляції. Немає єдиного рецепта здоров'я, ані однієї ідеальної дієти.

Розкажіть ще про годування цією любов'ю. Яку роль відіграє їжа у вашому житті, окрім основної функції — живлення організму?

Їжа та питво — це наше паливо. Завдяки їм ми можемо у хорошому стані насолоджуватися принадами життя. Чим краще ми їмо, тим ширше ми посміхаємось і тим спокійніші наші думки. Звучить добре, правда? Але сама їжа — це також любов. Вона завжди повинна бути шанованою і не марнуватися. І ще має бути спокусливою. Треба відчути своєрідне хвилювання від того, що те, що ми бачимо перед собою, незабаром будемо їсти. Це важливо, бо готує до роботи всю складну травну систему. Тільки правильно перетравлена їжа має шанс бути розподіленою далі по тканинах, і тільки тоді навіть найменші наші клітини, про існування яких ми навіть не підозрюємо, отримують живлення. Як бачите, тіло та дух знову об'єднують тут сили.

Майя Собчак — кулінарна авторка, блогерка, викладачка йоги та холістичного способу життя, фуд-стиліст. Співпрацює з журналами KUCHNIA, KUKBUK, GAGA та JOGA, її рецепти можна знайти, зокрема, у Zwierciadło, Super Linii, Cosmopolitan та Elle. Співавторка книги «Найкращі рецепти для всієї родини», авторка бестселера «Qmam Kasze» та другої книги з тієї ж серії. Захоплюється впливом натуральних інгредієнтів на організм і психіку, вірить, що секрет щастя прихований у повсякденності, простоті, звичайних жестах, а хороші основи будуються з дитинства. Мати 11-річного Гуго, найбільшого критика її кулінарних починань. Вважає, що кухня — це дивовижне, унікальне місце, яке об'єднує і наповнює людей любов'ю. Готування для неї як мелодія, складена з різних смаків, текстур і відтінків, а справжня їжа здатна творити дива.

За допомогу в реалізації фотографій — подяка Рослинному Стору!