Кендо: традиційне самурайське тренування для розуму та тіла
Мало хто знає, що матча має багато спільного із самурайською культурою, а отже, і з традиційними бойовими мистецтвами, що походять із самурайської традиції, наприклад, кендо. Приблизно з XIII століття самураї використовували матчу як засіб для покращення концентрації та витривалості — напій, випитий перед поєдинком, мав позитивно вплинути на його результат. Крім того, протягом століть вони розробили розширену модель приготування та споживання матчі, що називається вабі. Ця філософія заклала основи чайної церемонії такою, якою ми знаємо її сьогодні. Деякі джерела також повідомляють, що під час зустрічей самураї зазвичай пили матчу з однієї чаші. Це був своєрідний ритуал, спрямований на зміцнення спільної волі, довіри та вірності.
Кендо — це японський вид спортивного фехтування, що проводиться за допомогою бамбукових мечів. Це одне з японських бойових мистецтв, які спільно називаються будо, до яких належать, зокрема, більш популярні та впізнавані в Польщі бойові мистецтва — айкідо, дзюдо чи карате. Однак мало хто знає, що саме кендо залишається найпоширенішим традиційним бойовим мистецтвом у Японії, перевершуючи згадані вище види спорту на сотні тисяч практикуючих.
Кендо – шлях, що формує тіло, розум і характер
Головна мета тренувань кендо — через фізичні вправи прагнути до виховання розуму й тіла, а також до розвитку особистості. Звідси й закінчення "до", яке в перекладі з японської означає "шлях". У Японії багато людей вважають кендо "бойовим мистецтвом на все життя", оскільки практикувати його можна в будь-якому віці без ризику травм, які найчастіше загрожують професійним спортсменам. Проте найсильнішими спортсменами стають ті, хто розпочав суворі тренування ще в дитинстві і продовжував їх протягом початкової, середньої школи та університету. Часто вони здобували чемпіонські титули в цій дисципліні вже як поліцейські чи вчителі. Чому? Кендо широко практикується серед співробітників правоохоронних органів, і саме тому люди, які прагнуть спортивних успіхів, часто обирають саме ці професії. У Японії важко знайти людину, яка б не стикалася з кендо — чи то в школі (на обов'язкових уроках фізкультури можна обирати між кендо та дзюдо), чи в університетських клубах, чи через приватні додзьо (спортивні клуби).
Кендо походить безпосередньо від бойового самурайського фехтування, історія якого сягає XI століття. Різні його школи розвивалися до середини XIX століття, коли ввели заборону на носіння мечів самураями. На початку XVII століття до тренувань поступово почали впроваджувати захисне спорядження та тренувальні мечі, що дозволяли завдавати ударів у повну силу, а отже — проводити безкровні поєдинки. Спочатку використовували дерев'яні тренувальні мечі, а згодом — бамбукові, разом із міцним захисним спорядженням, змодельованим за самурайською бронею. Це дозволило тренуватися динамічніше та проводити спаринги. З часом введені правила дозволили поступово обмежити дозволену область нанесення ударів, а також усунути техніки, що загрожують безпеці бійців. Правила, впроваджені тоді, з часом еволюціонували й заклали основи того, що сьогодні ми знаємо як кендо.
Шлях точності, дисципліни та внутрішньої сили
Донині кендо цінують не лише за його історію та виховну цінність, а й за безтравматичність і чіткі правила бою. У кендо боєць може атакувати лише певні місця на тілі супротивника, прикриті захисним спорядженням: удари в голову, передпліччя, тулуб і поштовх у гортань. Боєць отримує очко (іппон) лише тоді, коли атака відповідає певним критеріям. Це частина концепції кі-кен-тай-ічі, що означає "єдність меча, духу та тіла". Згідно з нею, удар має бути виконаний правильною частиною меча з належною силою, роботою тіла та вигуком. Крім того, після дії необхідно продемонструвати пильність і готовність до подальшого бою — тільки тоді атака вважається ефективною. Випадкові удари правильними не вважаються.
Саме тому в кендо важливе прагнення до досконалості через виснажливі тренування та кропітке повторення вправ — з метою виправити навіть дрібні помилки. Дисципліна, витривалість та зусилля, вкладені в цей процес, сприяють розвитку особистості й характеру тих, хто займається.
Кендо у світі та в Польщі – зростаюча популярність і сила традиції
Сьогодні кендо — широко поширений вид спорту на всіх континентах, що контролюється Міжнародною федерацією кендо та відповідними континентальними федераціями. На його батьківщині налічується близько 2 мільйонів тих, хто тренується. У Польщі зареєстровано близько 500 практикуючих у 26 клубах, а по всьому світу кількість спортсменів становить близько 5 мільйонів. З огляду на велику популярність японської культури та поп-культури, з року в рік зростає й кількість тих, хто займається кендо, зокрема в Польщі. Цікаво, що саме збірна Польщі зараз вважається однією з найсильніших у світі. Серед її досягнень варто відзначити подвійне 3-тє місце на останньому Чемпіонаті Європи. Крім того, жіноча збірна посіла 8-ме місце на останньому Чемпіонаті світу.
Кендо залишається надзвичайно відомим у всьому світі завдяки своїй багатій історії та виховній цінності. Завдяки зростаючій популярності японської культури зростає й його популярність. Нам залишається лише чекати, щоб побачити, чи перевищить воно за кількістю спортсменів інші бойові мистецтва будо.
Moya Matcha була партнером Європейського турніру з кендо серед жінок, який відбувся 15 лютого 2020 року у Варшаві. Статтю написано у співпраці зі співорганізатором турніру — Польською Федерацією Кендо.
